11 Серпня 2022

З початку повномасштабної війни Меджліс евакуював понад дві тисячі людей — Рефат Чубаров

Розмова з головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим до Міжнародного дня корінних народів світу. Говоримо про участь кримських татар в опорі росії під час широкомасштабного вторгнення: вступ кримських татар до Збройних сил України та територіальної оборони, організацію евакуації жінок та дітей, роздачу гуманітарної допомоги, а також про ситуацію в окупованому Криму.

Які приклади участі кримських татар в теробороні та українській армії вам відомі? Знаємо про батальйон «Крим», у ЗМІ натрапляла на інформацію, що там близько пів сотні бійців. Можете розказати більше?

— Для нас, кримських татар, війна з росією розпочалася з лютого 2014 року. Отже, понад 8 років у нас війна. Весь цей час кримські татари піддаються з боку російських окупантів цілеспрямованому переслідуванню, метою якого є повна «зачистка» території окупованого Криму від його корінного народу. Тисячі людей зазнали переслідувань і репресій, сотні співвітчизників позбавлені волі і розкидані по в’язницях росії, десятки — насильно викрадені і їхня доля нам не відома до цього дня. 

І як би кримські татари не намагалися залишатися на своїй землі, на яку вони з великими труднощами повернулися після десятиліть вигнання, здійсненого в роки СРСР, репресивна політика російських окупантів видавила за ці 8 років окупації Криму не менше 25 тисяч кримських татар за межі півострова. Більшість цих людей не поїхала за межі країни, вони розселилися в різних областях материкової України.

Але повернемося до ранку 24 лютого 2022 року, коли жителі майже всіх областей України одночасно прокинулися від вибухів та сирен.

Взялися за телефони, почали обдзвонювати людей. Стало очевидним, що російські війська розпочали масштабне вторгнення на територію України відразу з різних сторін, у тому числі з територій окупованого Криму. Звістки від співвітчизників, які мешкають у населених пунктах Херсонської області, прилеглих до окупованого Криму, були особливо шокуючими. Вони повідомляли, що повз їхні селища у бік Херсона, Мелітополя, Бердянська безперешкодно рухаються ворожі колони, у складі яких танки, гармати, машини з солдатами.

У перші дні цієї фази війни частина чоловіків-кримських татар, які ще недавно зі зброєю протистояли російській агресії, вирушили до військкоматів за місцем проживання або безпосередньо за місцем розташування військових підрозділів, у яких нещодавно служили.

Інша частина чоловіків потяглася до штабів підрозділів територіальної оборони, що розгорталися за місцем їхнього проживання. Так було у Києві, Львові, Одесі, Дніпрі.

Я не можу назвати точну кількість мешканців окупованого Криму, в тому числі кримських татар, які на сьогодні у лавах Збройних Сил України або у підрозділах ТрО ЗСУ. Більшість із них, маючи в окупованому Криму найближчих людей, уникають публічності. Однак, зрозуміло, що йдеться про сотні киримли, які зі зброєю в руках захищають територіальну цілісність України і дуже сподіваються бути першими серед тих, хто звільнятиме Крим.

Водночас можу зауважити, що служба у підрозділах ЗСУ, які виконують бойові завдання, об’єднала дуже різних за своїм статусом та професійним досвідом кримських людей. Тут і колишні бійці добровольчих батальйонів 2014-2015 років та ветерани АТО, перший заступник міністра, колишній  представник Уповноваженої ВР України з прав людини, талановитий режисер та відомий актор, член Національної ради України з питань телебачення та радіо, помічники народних депутатів України, журналісти, лікарі, підприємці тощо.

І на завершення цього питання зазначу, що хоча кримських татар-воїнів ЗСУ можна зустріти в різних підрозділах, дислокованих по всій країні, є два підрозділи, у складі яких їх суттєво більше. Йдеться про відомий батальйон «Крим» і окремий батальйон імені Номана Челебіджихана, який нині формується на базі добровольчого формування територіальної громади міста Києва.

На жаль, серед воїнів-кримських татар є й загиблі. З  визволенням Криму від російських окупантів про кожного з наших героїв можна буде розповісти більше, не побоюючись за долю їхніх рідних та близьких.

У перші дні загинуло двоє кримських татар. Один із них – воїн ЗСУ Умер Волков.

Також один із учасників АТО Ісмаїл (прізвище Рефат Чубаров просить не вказувати в цілях безпеки його родичів — авт.) був одним із небагатьох в нині окупованому місті N, хто зі зброєю виступив проти росіян, які входили в місто. Його поранили, вивели з-під обстрілу, поклали в лікарню. Ми не змогли його евакуювати, і через декілька тижнів він помер від ран. Наші люди, рідні, ховали його в рідному місті і намагалися не дуже афішувати. 

— Наскільки розуміємо, зараз росіянами затримано щонайменше 10 людей, яких підозрюють в участі у батальйоні імені Номана Челебіджихана, який діяв ще до широкомасштабної війни.

— Так, 10 людей із Херсонської області, яких заарештували, вивезли до Криму і розмістили там у Сімферопольському слідчому ізоляторі. Їх звинувачують у приналежності до «незаконного воєнного формування» — батальйону імені Номана Челебіджихана, який  було створено на базі ГО «Аскер». Так, це  громадська організація, яка забезпечувала порядок на громадянській блокаді Криму у 2015-му році. Протягом певного періоду, майже рік, ця структура зберігалася  і її учасники  допомагали українським прикордонникам. Батальйон був оголошений терористичною організацією в росії, і тепер учасників цього формування росіяни вважають терористами.

— Розкажіть, чим займався з початком вторгнення Координаційний центр Меджлісу кримськотатарського народу?

— З першого дня повномасштабного вторгнення російської армії на територію України до Меджлісу кримськотатарського народу почали надходити звернення від жінок, які жили в областях, куди вже рвалися російські війська, з проханням допомогти їм евакуюватися разом з дітьми.

Стало зрозумілим, що питання евакуації жінок і дітей у безпечніші для їхнього життя місця стають особливо актуальними,  і  нам слід організувати допомогу цим людям.

Вже вранці 26 лютого ми організували Координаційний центр Меджлісу кримськотатарського народу у Львові. Спрямували туди декілька наших товаришів. За лічені години вони знайшли місце для центру, людей.

Протягом двох днів була повністю розгорнута робота цього центру. Ми скрізь дали оголошення, що допомагаємо жінкам та дітям, які шукають безпечного місця – для себе та своїх дітей.

Команда Координаційного центру Меджлісу у Львові. Фото з Facebook  

Ми також повідомили, що будемо раді, коли до нас звертатимуться вимушені переселенці, які вже пережили схожу трагедію в 2014 році. Чітко вказали, що будемо займатися всіма, хто з Криму (незалежно від  етнічної належності). До нас зверталися передусім кримські татари, але також були ті, хто знав нас із Криму.

Отже, Координаційний центр Меджлісу зайнявся евакуацією жінок та дітей. У цій роботі нам вдалося встановити тісну взаємодію з Посольством Туреччини в Україні, безпосередньо з Послом Ягмуром Ахметом Гюльдере. Також нашим партнером стала Турецька агенція з розвитку, яка має представництво в Україні.

Особливу роль і місію було покладено на організації кримськотатарської діаспори в Туреччині, Румунії, Польщі. Їхні представники були з Координаційним центром Меджлісу цілодобово на зв’язку та супроводжували практично кожен автобус із біженцями з України до кінцевої точки їхнього прибуття.

Але багато людей евакуювалися з України власними каналами, самостійно. Ми радили таким людям: якщо в них виникають проблеми, одразу звертатися за телефонами представників кримськотатарської діаспори в Румунії, Польщі, Туреччині, які ми розмістили в ЗМІ.

Діти з гуманітарною допомогою. Фото з Facebook

Коли закінчився активний етап евакуації (наприкінці березня, в середині квітня), наш штаб почав займатися постачанням і розподіленням гуманітарної допомоги. В більшості це — продукти, засоби гігієни, хімічні засоби прибирання для медичних закладів (це виявилося дуже важливим), ліки.

Ми стали однією з багатьох зареєстрованих при державі організацій, які займаються гуманітарною діяльністю. Основна частина гуманітарної допомоги, що розподілялася нами, надходила з Туреччини, але не тільки. Координаційний центр Меджлісу постійно розширює коло своїх партнерів у країнах ЄС.

Розподіл гуманітарної допомоги ми розпочали з населених пунктів Київської області, яких спіткали руйнування та російська окупація. Ми об’їхали майже всі міста під Києвом (Ірпінь, Бучу, Гостомель, Бородянку). Почали розвозити і в Дніпро, і в Харків. Одесу, Миколаїв, Херсон — там ми працюємо з поставкою гуманітарної допомоги зараз.

Ми відвідали найпотужніші медичні заклади, які після короткої перерви почали працювати. Це перша обласна дитяча лікарня в Київській області, Інститут раку. Намагалися, все, що в нас є, роздавати через медичні заклади.

Зображення, що містить особа, будівля, земля, підлогаАвтоматично згенерований опис

Підвезення гуманітарної допомоги. Фото з Facebook

— Можете розказати детальніше? 

— З 25 лютого ми евакуювали понад 2500 людей з різних регіонів України, яких приязно прийняли у Туреччині, Чехії, Румунії, Польщі, Німеччині.

Це стало можливим за підтримки волонтерів Координаційного центру Меджлісу у Львові, громадських та державних організацій, Національного добробуту Криму та «ЕВКАФ», а також інших благодійних фондів різних країн. Ми вдячні кожному, хто долучився до порятунку людей від війни.

Наразі пріоритетним напрямком Координаційного центру Меджлісу у Львові є гуманітарна допомога. Загальна кількість гуманітарної допомоги — понад 300 тонн. Її отримують  вимушені переселенці та військовослужбовці, які боронять нашу землю та крок за кроком визволяють її у російських окупантів. У цьому напрямку велику підтримку ми отримуємо від сусідньої дружньої країни,  зокрема від посла Туреччини в Україні, Міністерства закордонних справ Туреччини. Приєдналися благодійні організації AFAD, İHH. Велику підтримку надала HASENE з Німеччини, долучилися благодійні організації з Польщі, Боснії, Іспанії, Австрії та небайдужі люди.

Разом із партнерами чи не щодня роздаємо одяг, дитячі іграшки та продовольчі товари  нужденним людям. Пункт роздачі знаходиться біля залізничного вокзалу у Львові. Це місто стало своєрідним хабом, куди приїжджають люди з гарячих точок, які потребують такої допомоги.

Відео роздачі гуманітарної допомоги.

Також ми відвідали регіони, де велися найзапекліші бої та території, які перебували під російською окупацією. Зокрема, передали гуманітарну допомогу в Київ та Київську область: Бучу, Ірпінь, Гостомель, Бородянку; Харківську, Дніпропетровську та Миколаївську області. Також харчові набори, побутову хімію, засоби гігієни отримали вимушені переселенці, які переважно перебували на Заході України: в Луцьку, Львівській області, на Прикарпатті, у Вінниці. Разом із цим медикаменти неодноразово відправляли допомогу до лікарень і безпосередньо до зони бойових дій.

Зображення, що містить контейнер, каністра, елементиАвтоматично згенерований опис

Продуктовий набір. Фото з Facebook

Про міжнародну адвокацію 

— Які напрямки роботи є для вас пріоритетними?

— Міжнародна діяльність є однією з основних у роботі Меджлісу кримськотатарського народу. У цій сфері ми спираємося як на членів Меджлісу кримськотатарського народу, так і народних депутатів України та на кримськотатарські громадські організації.

Звіти та довідки, підготовлені нашими експертами, надсилаємо  до різних міжнародних організацій, включно з ООН, Радою Європи, ОБСЄ.

— Чи можете розказати про громадські організації? Наприклад, знаємо про ГО «Аскер». Чи працює вона зараз?  

— Громадські активісти з числа кримських татар зараз служать у різних підрозділах. Так, Рустем Халілов очолює ГО «Військово-патріотичне об’єднання кримськотатарських учасників бойових дій Qırım Ğazi. Він сам служить у батальйоні «Крим». Інші декілька членів цієї організації — в інших територіальних підрозділах. ГО «Аскер» була в Херсоні, у Генічеському районі. На жаль, зараз їх репресують.

Є «Духовне управління мусульман Криму», яке створили мусульмани, що були вимушені покинути Крим. Його мета — об’єднувати людей, і, коли будемо повертатися,   ефективно зорганізувати релігійне життя кримських татар. Ті релігійні організації, які є зараз в окупованому Криму, — задавлені російськими окупантами та спецслужбами. Духовне управління мусульман Криму, яке базується тут у Києві, здійснювало дуже помітну роботу з організації допомоги родинам, які опинилися у скрутних ситуаціях у зв’язку із військовими діями. Вони евакуйовували людей із тих територій, де йшла війна.

Ми також тісно співпрацюємо з народними депутатами. У перші тижні повномасштабної війни Мустафа Джемілєв та Рустам Умеров працювали на міжнародній арені. Мустафа Джемілєв зустрічався з керівництвом Туреччини, адже були різні варіанти розвитку ситуації. 

Для нас було дуже важливо, щоб якомога скоріше наші сусіди згуртувалися навколо України, а не чекали, коли росіяни захоплять Київ. 

Крім того, Рустем Умеров — один із учасників переговорної групи з росією — брав участь у перших перемовинах, що відбувалися на території Білорусі на початку березня. Зараз Рустем Умеров очолює Тимчасову спеціальну комісію (ТСК) з питань моніторингу отримання та використання міжнародної матеріально-технічної допомоги під час воєнного стану. Зрозуміло, що наші депутати працюють за алгоритмами Верховної Ради, але ми намагаємося також бути для них корисними та постійно взаємодіємо. 

З 24 лютого ми намагалися максимально, наскільки можемо, впливати на події, на наших партнерів. 

В офісі Меджлісу кримськотатарського народу відбуваються  зустрічі з представниками міжнародних організацій, послами країн, акредитованих в Україні.  Ми приймали пані Марію Пейчинович-Бурич, Генерального секретаря Ради Європи. Тобто намагаємося максимально розповідати про ситуацію в Криму, про ситуацію на новоокупованих територіях, адже в Херсонській та Запорізькій областях живуть багато кримських татар. Жили. Зараз вони евакуюються — особливо з Генічеського району.

Про призов в окупованому Криму 

— Бачили ваше оголошення про те, що людям (кримським татарам або українцям) в окупації, які намагаються мобілізуватися, ви можете забезпечити допомогу, як тільки вони перейдуть на неокуповану територію. Чи маєте історії людей, які звернулися і яким це вдалося?

— Одразу, як тільки почалося широкомасштабне вторгнення, ми почали посилювати діалог із Кримом, і буквально з середини березня щоденно (крім суботи та неділі) я та інші члени Меджлісу виходили з передачами на телеканалі ATR у виглядінфі прямих діалогів з Кримом. Ми розповідали, що відбувається тут, які звірства є з боку росіян і пояснювали людям, як поводитися. 

Одним із болючих для нас моментів було те, що росіяни у насильницький спосіб призивають чоловіків, які живуть у Криму, зокрема і кримських татар, у лави російської армії. 

Вони це роблять відповідно до тих правил, які встановила на окупованих територіях росія, бо вважають  Крим своєю територією і розповсюджують на Крим свої закони. 

Ми маємо приклади двох кримських татар, які потрапили у полон ЗСУ. 

На їхній історії ми показали, що у людей у таких трагічних ситуаціях має бути вибір. Вони мають уникати за будь-яких умов мають уникати перебування в лавах російської армії. Завжди говорили щиро: ми заздалегідь пропонували молодим чоловікам, які можуть бути призвані в російську армію, щоб ті виїжджали у треті країни, а ми там будемо їм допомагати. До нас зверталися такі люди, але небагато. 

Це не означає, що мало з них виїхали. Але ті, хто виїхав, думають, що мають поки що перебувати за кордоном, не повертаючись на територію України. Вони поки приходять у себе.

Було кілька випадків, коли люди до нас зверталися, ми їх зводили з посольствами України і їм допомагали оформлювати документи для повернення вже на територію України. Ми пропонуємо їм виконувати свій громадянський обов’язок: якщо вони мають служити, то нехай і йдуть в українську армію. Але хочу сказати, що з кожним днем чоловікам з Криму покидати півострів стає все складніше, бо російські спецслужби намагаються відстежувати, хто і навіщо, з якою метою виїжджає.

Інформаційний тиск і репресії 

— Якою зараз є ситуація в Криму та на новоокупованих територіях?

— У Криму з початком повномасштабного вторгнення окупація стала посиленою у двох напрямках. Це такий інформаційно-психологічний тиск на кримське суспільство.  Адже це нібито така прифронтова територія — через Крим перекачується безліч військової техніки, на кримську землю повертаються у вигляді вантажу «200» чи «300» російські солдати, тобто все це відбувається на очах у місцевого населення. 

І, зрозуміло, що вони більше замислюються про те, що відбувається, як відбувається, що може бути з ними. І для того, щоби переламати настрої неприйняття війни, засудження російської окупаційної влади, песимізму, російська окупаційна влада посилила інформаційний напрямок. І ми тут, з материкової України, намагаємося протистояти інформаційній агресії окупаційних структур на відчуття наших людей.

І друге — вони посилили репресії. Внесли зміни до законодавства РФ, яке розповсюджують і на окуповані території. Це статті, що стосуються компрометації російської армії, засудження війни. За перші випадки, коли людина звинувачується в подібних діях передбачені адміністративні покарання, а за другі — кримінальне покарання. Місяць-два тому у Криму було 40-50 людей, яких притягнули до адміністративної відповідальності. Повторно цих людей вже можуть притягати до кримінальної відповідальності. 

— Ми говоримо саме про кримських татар і саме про Крим?

— Так, ми говоримо про Крим, але не тільки про кримських татар. Більшість — це кримські татари, так, але ця стаття з’явилася після повномасштабного вторгнення росії до України. Це спеціальна стаття, щоб людей ще більше тримати під контролем. Не можна нічого сказати зайвого про російську армію, висловити думку, відмінну від думки влади. Один із таких випадків — це історія Ірини Данилович, медсестри в Криму. Її арештували, вона зараз в ув’язненні і чекає на суд.

 — Тобто, я правильно розумію, що будь-який рух опору зараз неможливий на території Криму?

— Якщо чесно, то спротив у вигляді відкритих масових виступів — ні. Але люди все одно збираються перед окупаційними судилищами, аби морально підтримати кримських політв’язнів. Окупаційна влада з цим ще більш-менш змушена рахуватися. Хоча там теж бувають арешти, людей затримують, знаходять причини: або маски не було, або порушив епідеміологічний режим. Коли ж вони самі проводять свої заходи, ніхто не згадує про цей режим, а як тільки збираються кримські татари з протестами – одразу.

Діяльність Меджлісу з моменту окупації Криму зосереджена в Києві, але більшість членів Меджлісу — в окупованому Криму. Там Меджліс заборонений і саме по собі визнання, що ти є членом Меджлісу — це одразу кримінальна стаття. Зараз судять першого заступника голови Меджлісу — Нарімана Джеляла, звинувачують його у підготовці «диверсії».

Росіяни весь час переміщують, депортують наших людей, яких ув’язнюють. За міжнародним гуманітарним правом не можна людей, які живуть на окупованих територіях, переміщувати на територію країни-окупанта. Вони це роблять постійно, починаючи з 2014 року. Переміщують наших людей, судять їх у Ростові. Зараз у нас ув’язнено щонайменше 135 людей. Десятки людей вивозять у Ростов, судять, а потім розкидають їх по тюрмах росії. Це факт насильницької, недобровільної депортації.

З початку 24 лютого ми маємо дані, коли людей насильно забирають з дому, проводять брутальні обшуки. Наприклад, усіх кидають на підлогу, діти плачуть, чоловіка виводять, і далі ніхто не знає, де він перебуває. Потім виявляється, що його вивезли до Сімферополя, а рідні про це не знають. Немало випадків, коли людей десь тримають, вони налякані, пережили фізичні тортури. Є родина братів Асанових з Генічеського району, яких забрали 3 травня, а відпустили через півтора-два місяці. Вони весь час сиділи десь у катівнях, облаштованих окупантами на базі 17-го училища в Генічеську.

Одним із центрів опору в Криму був телеканал АТR. Зараз, щоправда, він переживає дуже великі фінансові труднощі, як і багато інших медійних організацій. Діяльність ATR частково підтримувалася бюджетом України, але, на жаль, у цьому році у зв’язку із війною цього немає. ATR намагається зберігати свою діяльність, активно розвиває свій Youtube. До певного часу вони були частиною Єдиного марафону, але мали і значну частину власної продукції, зокрема щоденні передачі з веденням діалогу з Кримом. Я б назвав ATR одним із центрів інформаційного опору.

Більше інформації про діяльність Координаційного центру Меджлісу можна знайти на їхній сторінці. Там само можна і звернутися за допомогою.

Авторка: Міла Мороз

Створено спільно з Державною службою України з етнополітики та свободи совісті.

Попередня Наступна

    Напишіть нам






    Дякуємо